Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість. Ном. № 4515.
Зеле́нка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Карпульці, -ців, м. мн. Блокъ въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 19. Cм. начиння.
Колонизувати, -зу́ю, -єш, гл. Колонизовать. Колонизують Кавказ козаками. О. 1862. X. 111.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий. Волчан. у.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу! Грин. I. 223.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. Пасх. вірша. КС. 1882. IV. 171. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли. Черк. у.
Пожеребитися, -бимося, -теся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Тьма, тьми, ж. 1) Тьма, мракъ. Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. МВ. (6. 1862. І. 85). 2) Невѣжество. Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. К. Псал. 326. 3) Множество. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. тьма-тьмуща, тьма-темрява. Несмѣтное количество. Ном. № 7688. Та тамечки тьма-темрява усякої птиці; тьма-темрява черви кишить. А люду-люду — тьма темрява. Харьк. 4) Насѣк. Pyralis. Вх. Пч. І. 7.