Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забелькотати

Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЕЛЬКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЕЛЬКОТАТИ"
Болячий, -а, -е. = болючий Левиц. І. 4.
Брех! Ii меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті. Ном. № 6932.
Доте́пно нар. Способно, искусно.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Ле́жник, -ка, м. 1) Боровъ дымовой трубы? «Любимымъ мѣстопребываніемъ «вихованця» есть «ле́жник», на чердакѣ». Чуб. І. 208. 2) ле́жники справляти = лежня справляти. О. 1862. III. 20.
Опухнути. Cм. опухати.
Переставити Cм. переставляти.
Пошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазать.
Упахати Cм. упахувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЕЛЬКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.