Дрі́бно нар. Мелко; густо, часто. Понабивано каміння дрібно-дрібно, неначе горохом вислано. Багатий дрібно крає. Бий та й дрібно, щоб знали, чий син. на стр. 289. Як музика дрібно грає, — я слухати люблю. 2) Подробно. Потім все дрібно росказала, кого до пекла провожала. Ум. дрібне́нько, дрібне́сенько. Дрібно, дрібнесенько русу косу заплела. дрібне́нько ходи́ти. Ходить мелкими шажками. Може ту, мамо, сватать, що дрібненько ходить?
Забиття́, -тя́, с. Убійство.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Злочинцеві всі дні сповняє туга.
Лі́том нар. = літком. Панська ласка літом, гріє.
Невгавний, -а, -е. = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей.
Позагиджувати, -джую, -єш, гл. Запакостить (во множествѣ).
Студняний, -а, -е. Колодезьный. Студняна вода.
Труповий, -а, -е. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая.
Чимсати, -саю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4.
Шиголля, -ля, с. Тонкія вѣтви, молодые побѣги.