Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жоржина

Жоржи́на, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОРЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОРЖИНА"
Безкоровайчук, -ка, м. = безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Досиха́ння, -ня, с. Досыханіе.
Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері. Кв.
Лу́бка, -ки, ж. Табакерка. Черниг. г.
Одягання, -ня, с. Одѣваніе.
Позрікатися, -каюся, -єшся, гл. Отказаться (отъ многаго, о многихъ).
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Сторцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала. 2)снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Св. Л. 45. Cм. сторчити.
Шалупайка, -ки, ж. = лушпина. О. 1862. VIII. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОРЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.