Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовнірство

Жовні́рство, -ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. І. 275.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВНІРСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВНІРСТВО"
Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Братовбивчий, -а, -е. Братоубійственный.
Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Воювник, -ка, м. = войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575.
Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. Н. Вол. у. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.
Латувати, -ту́ю, -єш, гл. Накладывать лати на стропила.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Пачкарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься контрабандой.
Підтупцем нар. = підтюпцем. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВНІРСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.