Відпитати Cм. відпитувати.
До́бре нар. Хорошо; порядкомь. Добре тому дати, хто не хоче брати; а той хто бере, як по душі дере. На Водохрищі риба табунами ходить, то на рої добре буде: Бийте його добре киями, щоб знав; по чому ківш лиха. Добре побив. Циган уже їсти добре хоче. До́бре ка́же. Дѣльно говорить; красно говорить. Гара́зд-до́бре. Достаточно, вполнѣ хорошо. Будем радиться, чи гаразд-добре на славній Україні проживати. Ум. До́бренько, до́бречко.
Домізкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить. Домізкувалися, що у вдови Загірньої суть не один син, а іменно... два.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Лляний, -а, -е. Льняной. Лляної кужелі прясти. Поший мені, мати, лляную сорочку.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці.
Шатровий, -а́, -е́ Шатерный.