Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жегнання

Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕГНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕГНАННЯ"
Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Мир. ХРВ. 6. Полотно міцне, аж бринить. Черк. у. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Ном. № 652. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Грин. ІІІ. 170. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. Гн. II. 69. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Гол. III. 30. Бо му комарь в ухо бренить. Чуб. V. 1087. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. Н. Вол. у. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. Чуб. ІІІ. 220. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Чуб. V. 53. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. О. 1862. X. 12. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. Нѣжин. у. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ. МВ. (КС. 1902. X. 146).
Виживати, -ва́ю, -єш, сов. в. вижити, -живу, -веш, гл. 1) Проживать извѣстное время. Сяк-так, аби вижити. Ном. 2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра. Мет. 50.
Заполони́ти, -ню́, -ниш, гл. Плѣнить, взять въ плѣнъ. Душу мою заполониш. Млак. 8. Думка, як би заполонити Четвертинського. Стор. МПр. 71.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... Ном., стр. VII. У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Шевч. 208. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати. Н. п.
Оббирьканий, -а, -е. = забрьоханий. Сидить у шинку раз-у-раз оббирьканий. Г. Барв. 290.
Переточити Cм. переточувати.
Помазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. помазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Сим. 141. Уже він помазався паном. Черк. у. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Котл. Н. П. 387. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. Ком. II. № 871. 2) Получать, получить помазаніе. 3) Запачкиваться, запачкаться.
Пороздиратися, -раємося, -єтеся, гл. Разорваться, разодраться (о многихъ).
Промежи пред. = проміж. Утікала Бондарівна промежи домами. Чуб. V. 427.
Сир, -ру, м. 1) Сыръ. 2) Творогъ. Масляниця баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ном. № 256. Ум. сирець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕГНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.