Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єлівник

Єлівни́к, -ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота. Шух. І. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄЛІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄЛІВНИК"
Виляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Вилять. Виляє уже, як той пес. Ном. № 3181. 2) Уклоняться отъ работы. Виляти молотникові не можно.... трах-трах, трах-трах, — не оставайсь! Г. Барв. 305. Поли, поли, та, Марушко, поли, не виляй. Грин. ІІІ. 197.
Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
Колядниця, -ці, ж. Поющая колядки.
Крячка, -ки, ж. Утка. Другі люде гуляють, ходять у гай, а ми крячкою сидимо дома. Левиц. І. 344. Як крячка та просиділа трохи не три тиждні коло матері. Мир. Пов. І. 137.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер. ЗОЮР. І. 118.
Окручувати, -чую, -єш, сов. в. окрути́ти, -чу, -тиш, одн. в. окрутну́ти, -ну, -не́ш, гл. = обкручувати, обкрутити, обкрутнути.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий. Шевч. 89.
Свинюшник, -ка, м. = свининець. Чуб. VІІ. 395.
Удирати, -раю, -єш, сов. в. удерти и удрати, удеру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, оторвать часть чего. Удери аршин сукна. удрав до гапликі́в. Плохо сдѣлалъ, испортилъ. Ном. № 12469. 2) Только сов. в. Ударить. По щоці вдрала. КС. 1887. VI. 469. Удрав долонею з уси мочі. Мир. ХРВ. 63. Удрав по руці добре. Рудч. Ск. І. 195. 3) Преимущ. сов. в. Хорошо и съ силой сдѣлать, то-же, что ушкварити, уджиґнути. Мкр. Н. 30. Подивись, як дівчата танцюють. Ну, що вже Кубранівна вдрала, так уже за всіх! Що за танцюра. Кв. Козака як удремо! Федьк. 4) удрати штуку. Выкинуть штуку. Пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать. Св. Л. 70. 5) удрати рюмка. Заплакать. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Шух. І. 253. Вушка наз. въ Галиціи также антабками. МУЕ. І. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄЛІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.