Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єднанщина

Єднанщи́на, -ни, ж. Мировая, могорычъ при мировой сдѣлкѣ. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДНАНЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДНАНЩИНА"
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали. К. ЧР. 357.
Розшукувати, -кую, -єш, сов. в. розшука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Разыскивать, разыскать. Коли б чию долю піймав, може б тоді розшукав десь і свою. Грин. І. 112.
Соложеник, -ка, м. Сладкій пирогъ, сладкій хлѣбъ.
Спіткання, -ня, с. Встрѣча. Левиц. І. 284.  
Сполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Встревожиться, испугаться.
Тись II, меж., выражающее протискиваніе, проталкиваніе въ толпѣ. Сюди тись, туди тись, та й прошов. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄДНАНЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.