Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єдинчик

Єди́нчик, -ка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНЧИК"
Берфела, -ли, ж. и берфело, -ла, с. Часть верклюга. Вх. Зн. 2. Cм. верклюг. Шух. І. 109, 186.
Вистягати, -гаю, -єш, сов. в. вистягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть. Вистягти ногу. Сосниц. у.
Дриґну́ти. Cм. Дри́ґати.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ). Кіевск. у.
За́ори, -ор и заб́рини, -рин, ж. мн. Края пахатнаго поля съ трудомъ запахиваемые и дающіе огрі́хи вслѣдствіе твердой уѣзженной почвы. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Здурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ. Вх. Лем. 419.
Лото́шити, -шу, -шиш, гл. Быть безъ дѣла. Шух. І. 37.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Скузуватися, -зуюся, -єшся, гл. Извиняться, оправдываться, отговариваться. Гайс. у.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄДИНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.