Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єдинець

Єдине́ць, -нця́ м. = єдина́к 1. Ум. єдини́чок, єди́нчик. КС. 1882. XII. 513. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло. АД. І. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНЕЦЬ"
Бібок, -бка, м. = бібка. Черк. у.
Деліка́тність, -ности, ж. Нѣжность.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Зага́рбання, -ня, с. Захватъ, незаконное присвоеніе. Левиц. І. Правда, 1868. 437.
Опірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Чуб. V. 726. Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала. Борз. у.
Переривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. перервати, -рву, -рвеш. 1) Перерывать, перервать. 2) Прерывать, прервать, прекратить. Молодий вік перервати. Чуб. V. 376. Не перерви ж, о вічний Боже, мого життя на половині. К. Псал. 231.
Підкроїти Cм. підкроювати.
Рджок, -ка, м. зоол. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 460.  
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Хрущик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрущ. 2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄДИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.