Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єдиначка

Єдина́чка, -ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Н. п. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНАЧКА"
Вилаз, -зу, м. Въ выраж.: нема вилазу. Невозможно вылѣзть. Тут і в посуху багнюка, що й вилазу нема. Св. Л. 293.
Гостюва́льник, -ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. І. 139.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться. Прил. у.
Жахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ жаха́тися. Вздрогнуть, кинуться съ испугу. Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене. МВ. ІІ. 90. Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Левиц. І. 334. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. 53.
Запря́ганий, -а, -е. Бывшій въ упряжи. Не вміє, кажеш, возить: та він уже тричі запряганий. Канев. у.
Іменувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований. Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.
Микола́йчики, -ків, м. мн. Раст. = миколайки. ЗЮЗО. І. 122.
Оберегати, -га́ю, -єш, сов. в. оберегти, -режу, -жеш, гл. Оберегать, оберечь, сохранять, сохранить. Писано, що ангелам накаже оберегати тебе. Єв. Л. IV. 10.
Скупій, -пія, м. = скупарь. Вх. Зн. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄДИНАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.