Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дукач

Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. К. Псал. 22. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Мет. 449. Чужі пани дукачі держать людей до ночі. Чуб. ІІІ. 237. 2) = дукат 2. Чуб. VII. 426. Гол. Од. 22. Сим. 10. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці. Шевч. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУКАЧ"
Бубарь, -ря, м. = бубарчук. Желех.
Жва́вий, -а, -е. Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Ном. № 5765. Такий жвавий, як рак на греблі. Ном. № 10995. Жвавий, як ведмідь до корита. Ном. № 6550. Жвавий, як рибка в річці. Ном. № 5761. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 123. Ум. жваве́нький, жваве́сенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда. МВ. ІІІ. 84.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Наповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. напо́внити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить. Тут тобі, серденько, в степу погибати... Червоною кров'ю річки наповняти. Мет. 94. а) Кубочки наповнять. Мил. 181. б) неха́й вам бог наповня́є! Пожеланіе: пусть Богъ увеличить ваше благосостояніе. Ном. № 4553.
Огуда, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. K. Дз. 207.
Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. Греб. 362. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки. Котл. Ен.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Сап'янний, сап'яновий, -а, -е. Сафьянный. Чуб. V. 339. Сап'янні черевички на нозі. Чуб. III. 152. Шик-пик, не в сіх, не в тих, в сап'янових. Ном. № 13586.
Свистун, -на, м. 1) Свистящій человѣкъ. 2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря. 3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Ум. свистунець, свистунчик.
Ужити, -ся. Cм. уживати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.