Зловжиток, -тку, м. Злоупотребленіе.
Ломи́ти, -млю, -миш, гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Дурень і м'яло ломить. А милая по милому білі ручки ломить. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Катря аж білі руки ламле. Сила ламле вже трухле дерево. Употребляются и формы: Ламніте ( = ломіте). Мати ламнить паляниці, кладе на стіл. 2) О водѣ: размывать. Тиха вода береги ломить. 3) Ломить, производить ломоту. У мене ломить спину.
Надса́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. надсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Надрываться, надорваться.
Наштричка, -ки, ж. = натичка.
Плякатися, -каюся, -єшся, гл. Сосать молоко у матки. Коли є такі вівці, що не даються ягняті плякаться... Ориштована вівця стоїть по неволі і ягнятко плякаться.
Поцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Поцарствовать. Поцарювали вони трохи.
Пропасний, -а, -е. Лихорадочный.
Розв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. розв'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Развязываться, развязаться. Не жаль мені, що нелюба узяли, та жаль мені, що не щіпко зв'язали: бо мій нелюб розв'яжеться й утече. світ розв'язався. Марині стало і в хаті веселіше, і на серці легше, неначе світ за для неї вдруге розв'язався. тут тобі й пуп розв'я́жеться! Тутъ тебѣ и смерть!
Ротній, -я, -є. Ротный. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.