Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драпач

Драпа́ч, -ча́, м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки. Вас. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПАЧ"
Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189.
Вагуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) = вагатися. Вх. Зн. 5. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. Г. Барв. 536. 3) Мѣряться силами? Їхало 12 братів на войну, тринадцята сестра.... билися, вагувалися, сестри пристала, кров іти перестала. (Заговоръ). Грив. II. 315.
Відлюдно нар. Удаленно отъ людей.
Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость. Черниг. у.
Коров'яр, -ра, м. Пастухъ коровъ. Вх. Лем. 427.
Маля́рня, -ні, ж. Мастерская живописца.
Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Пугавій 2, -вія, м. = пуга (кнутъ). Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. Н. П. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. І. 365.
Ханиця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАПАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.