Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доходжувати

Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник. Св. Л. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОХОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОХОДЖУВАТИ"
Відпіратися I, -раюся, -єшся, сов. в. відіпратися, відперуся, -решся, гл. Отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться (о бѣльѣ). У шось таке рушник уробили, що й не відіпралося. Черниг.
Жирува́ння, -ня, с. 1) Кормежка (дикихъ животныхъ). 2) Шалости, заигрыванье парней съ дѣвушками и наоборотъ. 3) Въ формѣ: жированє. Инкрустація, инкрустированіе металломъ. Шух. I. 273, 280.
Зго́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгорбиться. Згорбилась, мовляв, старенька бабуся. Хата. 178.
Литвино́к, -нка, м. Ум. отъ литвин.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. МВ. І. 33. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. Н. п. З панянками пожартуєм. Шевч. 158.
Прожати, -жну, -жне́ш, гл. Прожать.
Скипець, -нця, м. Привитое дерево. Угор.
Сцяти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = сцати.
Устригти, устрижу, -жеш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже. Котл. Ен. VI. 59.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОХОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.