Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорікання

Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. МПр. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАННЯ"
Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник. Желех. Шух. І. 249.
Ду́лечка, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
Нагірчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать горькимъ.
Переплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Заклинить наново.
Підсак, -ка, м. = підсака. Вх. Пч. II. 23.  
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Склоняти, -няю, -єш, сов. в. склони́ти, -ню, -ниш, гл. Склонять, склонить. Схилив, склонив головоньку аж додолу. Чуб. V. 329.
Теліпайло, -ла, с. 1) Висящій, качающійся предметъ. 2) Безполезный, лишній человѣкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.