Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допитки

До́питки, -ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПИТКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПИТКИ"
Безпечність, -ности, ж. Безопасность. К. Іов. 11. В безпечності не сподівались ні од кого ніяка зла. Котл. Ен.
Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Лихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна.
Ло́йтра, -ри, ж. = драбина (въ повозкѣ).
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Муравли́ний, -а, -е. = муравиний.
Понадточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и надточити, но во множествѣ
Посновиґати, -гаю, -єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця. Вх. Пч. II. 19.
Спухніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться рыхлымъ, разсыпчатымъ. Після попілу земля спухніє. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПИТКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.