Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допинати

Допина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. допну́ти и доп'ясти́, -пну́, -не́ш, гл. 1) Оканчивать, окончить натягиваніе. 2)чого́. Добиваться, добиться чего. 3) Тибрить, стибрить, красть, украсть. А таки допне щось. Н. Вол. у. 4) Допекать, допечь, притискивать, притиснуть, поставить въ безвыходное положеніе. Сю весну як доп'яло, так і не дай Боже! Нема ні клаптя сіна й купити ніде. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПИНАТИ"
Гицати, -даю, -єш, гл. 1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ. 2) = чукати.
Глевкий, -а, -е. О. хлѣбѣ: клейкій, вязкій, недопеченный. Грин. II. 25. Хліб глевкий — на зуби лекше. Ном. № 12288.
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. Н. Вол. у.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Кугут, -та, м. 1) = півень. Наш кугут чорнокрилий. Грин. III. 138. 2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами. КС. 1898. VII. 44.
Куропіння, -ня, с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сидиш, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224.
Потапці, -ців, м. Маленькіе сухарики, которые ѣдятъ съ горячей ухой, также съ медовой сытой. Жигай потапці, впустивши в юшку. Ном. № 11994.
Спрятанник, -ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто. Шух. І. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.