Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засмутні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. Н. Вол. у. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли. К. Дз. 179.
Ля́са, -си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). Грин. II. 312. 2) = ліса 2. Браун. 15.
Мі́цно нар. 1) Крѣпко, сильно. Він її пригорнув до серця міцно, поцілував. Кв. І. 65. Міцно нездужає. О. 1862. VI. 109. 2) Прочно.
Перкаль, -лю, м. Коленкоръ.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ. КС. 1882. VII. 90.
Поважко нар. Тяжеловато.
Рідина, -ни, ж. Жидкость, жижица. Конст. у. Cм. рідота.
Рісувати, -су́ю, -єш, гл. Складывать складками. Шух. І. 132.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.