Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допарок

Допа́рок, -рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. допа́рочок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПАРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПАРОК"
Валивочко, -ка, с. раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Виноватець, -тця, м. 1) Виновникъ. Мнж. 74. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Канев. у. Уміє він пізнати виноватця. К. Іов. 24. 2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили. Черниг. г.
Жовто́брюшок, -шка, м. Ум. отъ жовтобрюх.
За́сця́нка, -ки, ж. Замочившаяся уриной.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться. Н. Вол. у.
Мши́ти, -мшу, -мшиш, гл. Конопатить мхомъ. Желех.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Повідгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ). Коней поодгодовували. ЗОЮР. І. 140.
Роздол, -лу, м. Низменное мѣсто на равнинѣ. Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте. Канев.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПАРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.