Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Шевч. 52. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254.
Груше́вина, -ни, ж. Грушевое дерево. На грушевині гніздище. Чуб. І. 122.
Ду́бочка, -ки, ж. То-же, что и дуб? Що під дубом та під дубочкою сидів голуб із голубочкою. Чуб. V. 1122. Cм. дубонька.
Запальо́ний, -а, -е. Запальчивый, часто гнѣвающійся. Там батько й мати такі запальонії, що хоч би тиждень той приймак вижив. Черниг. у.
Зарі́док, -дку, м. = за́рід. К. ЦН. 316.
Повідколуплювати, -люю, -єш, гл. Отковырять (во множествѣ).
Присихати, -ха́ю, -єш, сов. в. присо́х(ну)ти, -хну, -неш, гл. Присыхать, присохнуть.
Солонина, -ни, ж. 1) Солонина. Не буде з пса солонини. Ном. № 1269. 2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Гол. V. 683. Ум. солонинка, солони́ночка.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L. ЗЮЗО. І. 134.
Чудовний, -а, -е. 1) Чудотворный. Чудовна икона. Черк. у., Лебед. у. Заступить нас чудовна Божа мати (икона). К. МБ. II. 124. Чудовний образ Пресвятої. Шевч. 366. 2) Чудный. Вхопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗОЮР. II. 203).