Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долузати

Долу́зати, -ваю, -єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛУЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛУЗАТИ"
Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.
Відорювати, -рюю, -єш, сов. в. відорати, -рю, -реш, гл. 1) Отпахивать, отпахать. Відорана скиба. Рудан. І. 22. 2) Отрабатывать, отработать пахотой. Херс. г.
Вітрогон, -на, м. 1) Вѣтренникъ. 2) Вентиляторъ. Канев. у. Вітрогони становлять, шоб воздух гнало в шахті. Славяносерб. у.
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.
Переметнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Швабський, -а, -е. Нѣмецкій. Колисочка швабська. Макс. Швабське полотно. Сим. 133. Скидай, Морозенку, все швабську сорочку. Грин. III. 588.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЛУЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.