Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долілиць

Долі́лиць нар. Лицомъ къ землѣ, внизъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛІЛИЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛІЛИЦЬ"
Вибовтування, -ня, с. Выплескиваніе.
Дри́слявка, -ки, ж. = дрислівка 2. Желех.
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный. 2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Перемивання, -ня, с. Перемываніе. Води гарячої треба на перемивання — ложки та миски мити. Волч. у.
Пошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Помошенничать нѣкоторое время, поплутовать. 2) Помотать, порасточать нѣкоторое время.  
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Стьон, -ну, м. Фасонъ, модель. Лохв. у. Зняв стьон з його брички. Борз. у.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат. К. Дз. 179.
Травка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЛІЛИЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.