Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кватирувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом. Св. Л. 216. 2) Стоять постоемъ. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Гол. І. 147. Москаль, що кватирував у нас. Г. Барв. 425.
Комашня I, -ні, ж. 1) Пирушка. 2) Поминальный обѣдъ послѣ похоронъ. Угор.
Леда́щі́ти, -щію, -єш, гл. Разлѣниваться, портиться, дѣлаться негодяемъ.
Небезпечний, -а, -е. Опасный. Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. Левиц. І. 37.
Паньматуся, -сі, ж. ласк. отъ паньматка. Росказувала покійна паньматуся. Г. Барв. 426.
Перегіркнути, -ну, -неш, гл. Прогоркнуть.
Повештатися, -таюся, -єшся, гл. Пошататься, послоняться. Повештався я тутечки чимало на своєму віку. Стор. II. 130.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Проштихвувати, -вую, -єш, проштихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Защебленное лезвее сравнять или ковкой (не накладывая новой стали) или на точилѣ. Як проштихвую сокиру, то добра буде. Н. Вол. у. Щербату сокиру на точилі проштихували. Черк. у.
Хрусталь, -ля, м. = хрущ 1. Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.