Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доганка

Дога́нка, дога́нонька, доганочка, -ки, ж. Ум. отъ догана.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАНКА"
Бгальня, -ні, ж. Двѣ вбитыя въ землю колоды для выгибанія санныхъ полозьевъ. Сумск. у.
Бондарівна, -ни, ж. Дочь бочара. Ном. № 8443. Чуб. V. 428.
Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Лупе́ха, -хи, ж. = злупок. Вас. 163.
Маля́рка, -ки, ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра.  
Обсмолити, -ся. Cм. обсмолювати, -ся.
Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы. Шух. І. 104, 106.
Умилосердствоваться, умилостивиться Сусе, Сину Божий, відпусти нам гріхи; а умилосердися над нами. Kolb. II. 284.
Учительський, -а, -е. Учительскій.
Царів, -рева, -ве Царевъ, царскій. Боюсь царевих собак. Ном., заг. № 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.