Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довільній

Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНІЙ"
Відвід, -воду, м. Резервъ? Воєвода, славний лицарь, на одводі зістав. Гол. І. 15.
Відживити Cм. відживляти.
Гребови́ця, -ці, ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина. Н. Вол. у.
Милости́нник, -ка, ж. Раздающій милостыню.
Ошатно нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Речнистий, -а, -е. Говорливый, рѣчистый. Черк. у.
Розложитися, -жуся, -жишся, гл. = роскластися. Кромѣ указанныхъ значеній, еще — 4) Раздаться, раздѣлиться на обѣ стороны. Ти, вишневий саду, розлежися, біленький камінь одчинися. Чуб. V. 781.
Тулуча, -чати, с. = тулук 1. Вх. Зн. 71.
Чубанина, -ни, ж. Первоначально: тасканіе другъ друга за волоси, а затѣмъ и вообще драка. Велика була чубанина навкулачках. ЗОЮР. І. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІЛЬНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.