Доси́пка, -ки, ж. Досыпка. Ум. доси́понька.
Княгиня, -ні, ж.
1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка.
2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля.
3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Ум. княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Жінка княгинька, а хата неметена. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка.
Котець, -тця́, м.
1) Камышевая загородь въ видѣ почти сомкнутаго круга, стоящая въ водѣ для ловли рыбы. Пішли на озеро, — там наші кітці стояли, на рибу поставили.
2) Родъ пасхальной игры, состоящей въ катаніи яицъ. Cм. котючка.
Луски́рь, -ря́, м. Родъ рыбы.
Насмітити Cм. насмічувати.
Обідній, -я, -є. Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину.
Приклеїти Cм. приклеювати.
Рамина, -ни, ж. = рама.
Скалубинник, -ка, м. Послѣдній мѣсяць зимы.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъЛях цвенькати уже не буде. По лядські цвенькала. Кортить литвинка, коли не цвенькне.