Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл. 1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г. 2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Брехунівка, -ки, ж. Имя вымышленной деревни, въ которой будто бы живуть одни вруны. Поэтому: А ви часом не з Брехунівки? — значитъ: а вы не лжете?
Виходити 1, -джу, -диш, сов. в. вийти, -йду, -деш, гл. 1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила. з хати. Мет. 10. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Ном. № 1208. І виходила до його вся земля. Єв. Мр. І. 5. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. І. 11. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. Г. Барв. 315. — з чого. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. Лебед. у. — з грошей. Падать въ цѣнѣ. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. Ном. № 10230. не виходити з горілки. Быть постоянно пьянымъ. До самого дівич-вечора я з горілки не виходила. О. 1862. VII. у дорогу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. Рудч. Чп. 32. — у пани, міщане и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. О. 1862. ІІІ. 79. — на що, кого: ви́йти на добре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. Ном. № 2876. ви́йде на наше. Будетъ по нашему. Ном. № 1069. воно все на одно вийде. Одно и то же будетъ. Св. Л. 129. ви́йти на кого. Сдѣлаться чѣмъ. Вони.... виходять на попа без ніякої науки. Св. Л. 130. ви́йти за кого, — заміж. Выйти замужъ за кого. Як вийду за тебе, — зостанусь нещасна. Мет. 48. Вийшла заміж — як за стінку засунулась. МВ. І. 2) Всходить, взойти Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. Мет. 80. 3) Происходить, произойти. Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. Чуб. І. 35. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. Ном. № 9000. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рік виходить. Рудч. Ск. І. 65. Виходить і другий год. Рудч. Ск. II. 109. Йому ще й года не вийшли женитись. Г. Барв. 475. 6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття. Черн. у.
Нага́льно нар. 1) Спѣшно. 2) Внезапно. 3) Бурно, порывисто. Нагально дише.
Перемішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. перемішатися, -шаюся, -єшся, гл. Смѣшиваться, смѣшаться, перемѣшиваться, перемѣшаться. Панські квітки перемішувались з зеленим зіллєм. Левиц. Пов. 196.
Полинчик, -ку, м. Раст. Gnaphalium arvense. L. Черк. у.
Тетерець, -рця, м. = тетервак. Вх. Пч. II. 15.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Черк. у. Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща. Мкр. Н. 12.
Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать. Шейк.
Учитися, учуся, учишся, гл. Учиться. Хто не вчивсь, не буде знать. Ном. № 6010. Хто не вміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145.