Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить.
Гаїти, -ся, гаю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = гаяти, -ся. 2) гаїти. Занимать попусту мѣсто.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна!
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ.
Китель, -ля, м. Китель. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний.
Наскладати, -да́ю, -єш, гл. Сложить много.
Неприємність, -ности, ж. Непріятность.
Полоток, -тка, м. Грудь гуся или гусь разрѣзанный вдоль надвое, просоленный и прокопченный.
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії.