Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дівця

Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЦЯ"
Глицарь, -ря, м. Палка, которою мѣшаютъ известь въ творилѣ. Черниг. у.
Дзю́бка, -ки, ж. 1) Клювъ. Борз. у. 2) Ум. отъ дзюба.
Жлукті́йка, -ки, ж. Пьющая съ жадностью.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Кивун, -на Любящій кивать.
Мелька́ти, -ка́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мелькну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув. Ном. № 1890.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Пересвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести праздники. Усі святки пересвяткували. Чуб. III. 356.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна. Желех.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.