Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димний

Ди́мни́й, -а, -е. 1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. К. ЧР. Димна хижа. Курная изба. Вх. Лем. 410. 2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний. О. 1862. IV. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЙ"
Бантина, -ни, ж. = банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. І. 88. (Черниг.).
Безпечне, безпечно, нар. Безопасно. Алкане-паша, Трапезонське княжа! безпечно гуляй. АД. І. 212. Там собі безпечно дев'ятого дня спочивок мали. АД. І. 117.
Костяний и косцяний, -а́, -е́ = кістяний. На тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Рудч. Ск. Баба-Яга — косцяна нога. Ном. № 241.
Мазу́н, -на, м. Баловень, любимець. Чи батьків синок, чи материн мазун? Ном. № 9310. Ум. мазуне́ць, мазунчик. Він у мене один син — мазунець. Новомоск. у.
Мартю́к, -ка́, м. Заяцъ, родившійся въ мартѣ. Ум. мартючо́к.
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. невірниченько. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683.
Полускати, -каю, -єш, гл. Пощелкать (сѣмячки, орѣхи) нѣкоторое время или всѣ.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4. Вх. Пч. Н. 27.
Топа, -пи, ж. = тупа. Де коза топою, там жито копою. Чуб. III. 268.
Шубовтнутися, -нуся, -нешся, гл. = шубовснути. Позабірала я відра швиденько, витягла води, а одно шубовтьнулось у колодязь. Г. Барв. 389.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.