Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димкарь

Димка́рь, -ря́, м. Выбойщикъ, набивающій выбойку. Гол. Од. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМКАРЬ"
Випатрати, -раю, -єш, гл. Испачкать.
Відвалити, -ся. Cм. відвалювати, -ся.
Довгоу́х, -ха, м. = Заєць. Вх. Пч. II. 6.
Однолітній, -я, -є. Однолѣтній.
Поначісувати, -сую, -єш, гл. Начесать (во множествѣ).
Порошити, -шу́, -шиш, гл. 1) Пылить. 2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ. Черк. у.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Схибити, -блю, -биш, гл. 1) Уклониться въ сторону, пошатнуться. 2) Промахнуться. Бе схибить стріляючи. Стор. МПр. 131. Раз на вовна хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. 3) Неудаться, выйти неудачникъ. От як вторік: на жито урожай, а пшениця схибила, вродила така, шо один тільки послід. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.