Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двоїтися

Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться. Зміевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЇТИСЯ"
Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить. Вх. Лем. 391.
Заду́мшливий, -а, -е. Задумчивый. Був якийсь задумшливий змалку. МВ. ІІ. 18.
Окрайка, -ки, ж. = окравка. Kolb. І. 37. Ум. окраєчка.
Перелити, -ся. Cм. переливати, -ся.
Повідломлювати, -люю, -єш, гл. = повідламувати.
Позад нар. Позади. Пливе позад завзятий Гамалія. Шевч. 61.
Позсипати, -па́ю, -єш, гл. Ссыпать (во множествѣ). В мішечки позсипай (горох). Г.-Арт. (О. 1861. III. 93).
Пообкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать (во множествѣ). Мороз великий, треба добре глечики пообкутувати, а то позамерзає молоко, поки донесу. Черниг. г.
Совманути, -ну, -неш, гл. Толкнуть, пихнуть. Пані тільки ногою мене совманула. МВ. (О. 1862. III. 42).
Течи, -чу, -чеш, гл. = текти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.