Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Братаничка, -ки, ж. = братанка. Н. Вол. у.
Виднесенький, -а, -е., Ум. отъ видний.
Забаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Лукаш. 95. Жидам довжок забарила. Грин. III. 326.
Ли́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ липа. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці... три птахове співають. Чуб. V. 223. 2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. Чуб. V. 412. 3) Раст. Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 170. 4) = липці. Для сниманія вишень — очеретяна липка. О. 1861. V. 36.
Нелівний, -а, -е. Плохо ловящій. Літ нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Ремиґати, -ґаю, -єш, гл. Жевать жвачку (о волахъ). Вози риплять, ярма брязчать, воли ремиґають. Мет. 453. 2) О людяхъ грубо: ѣсть, жрать. А ну, годі вже вам ремиґати! Волч. у. Cм. розремиґатися.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Плакать. Гол. II. 564. 1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.
Троск, -ку, м. 1) Камышъ, тростникъ. Галиц. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. Гол. ІІІ. 24. тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском. Шейк. 2) Хлопанье кнута, бича. Шейк.
Шпилик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.