Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

даровище

Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д. КС. 1887. VI. 472.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРОВИЩЕ"
Брити, брию, -єш, гл. = голити.
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. Сим. 185. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки. Борз. у.
Закопти́ти, -ся. Cм. закопчувати, -ся.
Замкне́ння, -ня, с. Заключеніе; затворъ.
Нігди нар. = ніко́ли. Бідному нігди нічого не мати. Ном. № 1471.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка. Чуб. VII. 416.
Підгородня, -ні, ж. Подгородное село, пригородъ.
Повигадувати, -дую, -єш, гл. Выдумать; изобрѣсть (многое). Чимало чого повигадували розумні та учені люде. Ком. II. 9.  
Прив'янути. Cм. прив'явати.
Шкваркотня, -ні, ж. Шипѣніе и трескъ кипящаго жира.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.