Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давонути

Давону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВОНУТИ"
Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Грядови́й, -а́, -е́. 1) Градовой. 2) Относящійся къ гряд2. 3) Грядови́й не́від. Неводь, который тянуть не въ лодки, а на берегъ. Браун. 9.
Злебеда́ти, -да́ю, -єш, гл. Застигнуть, накрыть. Хочуть вони тебе узнать, тебе край мене злебедать. Лавр. 33.
Позаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Задѣлать (во множествѣ).
Помрітися, -мріється, гл. безл. Представиться, пригрезиться.
Роздерти, -ся. Cм. роздирати, -ся.
Темночервоний, -а, -е. Темнокрасный.
Трудність, -ности, ж. Трудность. Шейк.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ. Чуб. VI. 359.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.