Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давнісінько

Давні́сінько нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя. Кв. II. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВНІСІНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВНІСІНЬКО"
Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Дорожня́, -ні́, ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала. Камен. у.
Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
Незаборонний, -а, -е. Невозбранный.
Острах, -ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. І. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.
Тендітний, -а, -е. Нѣжный. Були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Тертка, -ки, ж. = тертушка. Ум. те́ртечка.
Хохітва, -ви, ж. Птица: стрепетъ, Otis tetrax. Хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва. Стор. МПр. 1.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВНІСІНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.