Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давитися

Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Кв. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись. Стор. І. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИТИСЯ"
Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Нігде 2 нар. = ніде́.
Підтерти Cм. підтирати.
Поборсень, -сня, м. Постромка. Сим. 37.
Подушеньство, -ва, с. Богослуженіе по умершемъ, панихида. Вх. Лем. 452.
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний. О. 1861. IX. 191.
Тирикати, -каю, -єш, гл. 1) Плохо играть на скрипкѣ. Шейк. 2) Играть качалкою на маґільни́ці. Шейк.  
Цара, -ри, ж. Чужая сторона. Блукає царами. Шух. І. 37. Шух. І. 145.
Щасливе нар. = щасливо. Най вас Бог щасливе провадить. Ном. № 11885.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.