Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давитися

Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Кв. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись. Стор. І. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВИТИСЯ"
Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Ном. № 1398. Рѣдко употребляется.
Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать. Харьк.
Дітлахи́, -хів, м. мн. = Дітваки. Мнж. 179. Св. Л. 198.
Нестямитися, -млюся, -мишся, гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82.
Обкушувати, -шую, -єш, сов. в. обкуса́ти, -са́ю, -єш, гл. Обкусывать, обкусать.
Одягнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = одягтися. Багатир одягнувся, взяв мотузка і пішов. Рудч. Ск. І. 110.
Пінняк, -ка, м. = пінна. Браги й пінняка не п'єш. Мкр. Г. 15.
Поналяпувати, -пую, -єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує. Богодух. у.
Понаховувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и наховати, но во множествѣ. Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою — пшона вузлик, — мабуть невісточка понаховувала, щоб до матері однести. Пирят. у.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.