Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуменний

Гуме́нний, -ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ. Рудч. Ск. І. 87. Kolb. I. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕННИЙ"
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Данна́, -но́ї въ видѣ сущ. ж. Данная, письменный акта на владѣніе недвижимымъ имуществомъ.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь. МУЕ. ІІІ. 55.
Зви́вистий, -а, -е. Извивистый. К. ЦН. 293.
Пеньковщина, -ни, ж. Лѣсъ, опредѣленный на срубъ. Радом. у.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Помпа, -пи, ж. 1) Великолѣпіе, пышность. 2) Важничанье. Це він з помпи. Переясл. у. 3) Насосъ. Желех.
Потяглий, -а, -е. Отлогій и длинный. Потягла гора. Могил. у.
Ровінь, -ню, м. Равнина. Вх. Зн. 60.
Стопити, -ся. Cм. стопляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУМЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.