Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гульнути

Гульну́ти, -ну́, -не́ш, одн. в. отъ гл. гуляти. Хотілось таки на святий празник гульнуть. Стор. МПр. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬНУТИ"
Акура́тнонар. Аккуратно.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. МВ. І. 105. У неділю рано задзвонили в дзвони. Мет. 95. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Св. 37. 4) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. Брацл. у. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Макс. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. Сим. IV.
Змолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить холостымъ.
Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ. Шух. I. 181.
Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить. О. 1861. І. Слов. 10.
Скалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили. Котл. Ен. IV. 46.
Стовпований, -а, -е. . — невід Неводъ, въ которомъ составныя его части (плахти) прикрѣплены къ канату по своей длинѣ. Вас. 186.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Хлящем нар. Въ безпорядкѣ. Кинув хазяйство хлящем. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.