Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукля

Гу́кля, -лі, ж. Распутная, гулящая женщина. Желех.; блудница. Вх. Зн. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКЛЯ"
Веґеря, -рі, ж. Родъ танца. Підтикавсь та й давай веґері скакати. Кв. II. 89.
Гладишка, -ки, ж. Кувшинъ. Рудч. Ск. І. 65. Ум. гладишечка, гладищечка. Рудч. Ск. І. 65.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці. Ном. № 13288.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Надхну́ти Cм. надихати.
Начесати Cм. начісувати.
Ремество, -ва, с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в кунецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 347.
Сіделко, -ка, с. Ум. отъ сідло. АД. І. 10. 2) = сіделка. Лохв. у.
Чорногуз, -за, м. Листъ. Чуб. І. 63. Вх. Пч. І. 16. Cм. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився. Чуб. V. 1124.
Шуги, шугу́ меж., которымъ прогоняютъ птицъ. Гой шугу з лугу, райськії пташки. Гол. IV. 547. Ой шуги в луги, райськії пташки. Мет. 331.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.